Стрес – це реакція організму на зміну звичного способу життя. На жаль, «зміна звичного способу життя» – це одна з найбезпечніших причин, що викликають стрес.
При стресі звичайні емоції змінюються занепокоєнням, що викликає порушення у фізіологічному та психологічному плані. Це поняття було введено Г. Сельє для позначення неспецифічної реакції організму на будь-яку несприятливу дію. однотипну комплексну реакцію незалежно від того, який саме подразник діє на нього зараз.
Причому ці подразники необов’язково мають існувати насправді. Людина реагує не лише на дійсну небезпеку, а й на загрозу чи нагадування про неї.
Наприклад, нерідко стрес виникає не тільки в ситуації розлучення подружжя, а й у тривожному очікуванні розриву шлюбних стосунків.
Докладніше про етапи стресу в житті дитини та дорослого розповідає психолог Аніта Вайаканті у своєму Instagram-блозі.
За словами фахівця, у момент, коли дитина чи доросла людина відчуває стрес, в організмі виділяється відразу три гормони:
- адреналін;
- кортизол.
< li>норадреналін;
«Завдяки різкому викиду цих гормонів можливості людини багаторазово збільшуються. Тобто організм мобілізується та готовий до швидкої реакції.
У всіх вона різна: бий, біжи або замри («замри» найчастіше виявляється у тих, хто в дитинстві відчував сильний стрес через дії близької дорослої людини)», – пише експерт (тут і далі орфографія та пунктуація автора збережені – прим.ред.)
Три стадії стресу:
Стадія тривоги
< На цій стадії відбувається мобілізація захисних сил організму, покращується працездатність і ми готові до дії. Але вже на першій стадії відбуваються помітні зміни в нашому організмі.
Стадія опору (або адаптації)
На цій стадії ми починаємо діяти. У зовнішньому світі це виглядає так: побачив небезпеку – втік чи прибрав її зі свого шляху.
Наприклад, звільнили з роботи – пішов шукати нову. Отримав двійку – сказав батькам, вони якось відреагували, ти її виправив; загубився – знайшли; захворів – вилікували; посварилися – помирилися тощо.
А ось усередині відбуваються трохи інші процеси. Наш організм намагається протистояти тому, що сталося на першій стадії: викиду цих гомонів і тим фізіологічним, змін до яких вони привели. Тобто, всередині відбувається активна робота для того, щоб повернути тіло в норму. І якщо все налагоджується, стресова ситуація закінчується, то організм досить швидко приходить у норму (бо стрес – це нормальна реакція організму на небезпеку). Але якщо стрес триває довго або людина перебуває в постійній тривозі, то приходить третя статия.
Стадія дистрес або хронічний стрес
Це стадія, коли організм настільки перенапружений, що вже немає сил і він (організм) починає втрачати здатність чинити опір і зменшувати шкідливий вплив стресу на себе . Тобто ні про яку адаптивність не йдеться.
Хронічний стрес вкрай негативно позначається на здоров’ї людини. Особливо дитячий.
Джерелом дитячого стресу може бути: тяжке розлучення батьків без підтримки дитини, втрата близької та ігнорування почуттів дитини; постійні конфлікти в сім’ї, буллінг, соціальний тиск та інші фактори, що давлять на психіку маленької людини, і багато іншого.
- Одна з причин виникнення стресів, що найчастіше зустрічаються, — суперечність між реальністю і уявленнями людини.
Стресова реакція однаково легко запускається як реальними подіями, так і існуючими лише у нашій уяві.
У психології це називається «закон емоційної реальності уяви». Як підрахували психологи, близько 70 % наших переживань відбуваються з приводу подій, які існують не в реальності, а лише в уяві. До розвитку стресу можуть призводити не тільки негативні, а й позитивні життєві події. Коли щось різко змінюється на краще, організм теж реагує на це стресом. Стрес має властивість накопичуватися. З фізики відомо, що ніщо в природі не може зникнути в нікуди, речовина та енергія просто переміщуються або переходять до інших форм.
Те саме стосується і душевного життя. Переживання не можуть зникнути, вони або виражаються зовні, наприклад у спілкуванні з іншими людьми, або накопичуються.
Існує кілька правил, які допоможуть боротися зі стресом:
- , не потрібно запускати ситуації, що призводять до накопичення стресу.
- По-друге, слід пам’ятати про те, що стрес особливо добре накопичується тоді, коли ми повністю концентруємо увагу на тому, що його викликає.
- По-третє, треба пам’ятати, що існує багато способів зняття стресу, наприклад фізичні вправи, масаж, сон, спів, ванни з сіллю та розслаблюючими маслами, лазня, аромотерапія, розслаблююча музика, аутотренінг та інші.< /li>
