Втративши батька, Мерилін Монро стала емоційно нестійкою, тривожною і відчувала постійну потребу в схваленні. Душевну порожнечу актриса намагалася заповнити любовними стосунками та алкоголем. Автор бестселерів Джерольд Крейсман та психолог Лана Діанова визначають таку поведінку як прикордонний розлад особистості. Чому воно виникає і як його виявити?
Що такий прикордонний розлад особистості
Переживши в підлітковому віці серйозну психологічну травму, героїня Шарліз Терон із фільму «Палаюча рівнина» не справляється з душевним болем. Через роки вона побудувала успішну кар’єру, але не може зав’язати здорові стосунки та стати щасливою. Щоб відчути себе живою, жінка вступає у випадкові зв’язки та ріже себе.
Подібна поведінка свідчить про прикордонний розлад особистості (ПРЛ). Що це за хвороба та як вона виникає?
Характеристика ПРЛ
Прикордонний розлад особистості (borderline personality disorder, або «бордерлайн») – серйозне психічне захворювання. Такий стан характеризується:
- емоційною нестабільністю;
- гіперчутливістю;
- високим рівнем тривожності;
- імпульсивністю;
- небезпечною поведінкою;
- складностями з соціалізацією.
Пацієнти з ПЗЛ недовірливі та вразливі. Вони погано переносять самотність. Щоб отримати порцію уваги, такі люди породжують кризові ситуації або виявляють суїцидальні нахили. Пов’язано це з тим, що люди з ПРЛ неймовірно чутливі до найменших емоційних впливів.
На думку практикуючого психотерапевта Олени Григор’євої, вони проживають більшу частину життя, борючись із тривогою і катаючись на емоційних американських гірках. Настрій прикордонних осіб може кілька разів на день змінюватися від нестримно радісного до депресивного. Причому подібні зміни відбуваються майже миттєво і без видимої для навколишніх причин.
За даними американських дослідників, найчастіше це захворювання проявляється у жінок. За їх підрахунками, 75% пацієнтів з прикордонним розладом представниці слабкої статі. Слід зазначити, що захворювання часто носить комплексний характер. Крім ПРЛ, у пацієнтів можуть бути ознаки депресії, посттравматичний розлад, наркотична залежність або, наприклад, розлад харчової поведінки (анорексія, булімія).
Чому виникає прикордонний розлад
У книзі «Я ненавиджу тебе, тільки не кидай мене» американський психіатр Джерольд Крейсман називає кілька причин виникнення ПРЛ: Збої в роботі мозку та генетичні фактори. Якщо в сім’ї був пацієнт із прикордонним розладом, з великою ймовірністю це захворювання проявиться в наступних поколіннях.
Ранні психологічні травми психіатр В. Агарков вважає основною причиною розвитку ПРЛ. Частково підтверджує цю думку у своїй книзі Крейсман. На думку автора бестселера, відсутність батька у Мерилін Монро погано позначилася на її психіці та емоційній стабільності.
Гостро переживши кризу ідентичності, культова актриса добре вживалася в пропоновані їй ролі та будувала кар’єру. При цьому зірка так і не змогла налагодити нормальних стосунків, побудувати сімейне життя, завести дітей. Вона постійно відчувала спустошеність і шукала втіху в алкоголі чи наркотиках.
Як проявляється ПРЛ і як його позбутися
Часто у «прикордонних особистостей» є кілька симптомів психічного розладу. Періодично на перший план виходить один із них — анорексія, депресія чи алкогольна залежність.
Людина приходить із цією проблемою до психіатра, під час її усунення терапевт виявляє ПРЛ. Як же проявляється захворювання і як з ним боротися? Чоловік у стресі лежить на дивані, поряд з ним стоїть жінка в окулярах. /uploads/nk/1121/e01552d8b6c10628.jpeg”>
Симптоми прикордонного розладу
Пацієнтів з ПРЛ важко зрозуміти звичайній людині, та й самі хворі не завжди знають про свій діагноз. На думку доктора психологічних наук А. Мерінова такі люди майже постійно перебувають у стані кризи і відрізняються: різкою зміною настрою; часто відчувають напади агресії; li>погано контролюють свою лють.
До того ж «прикордонник» схильний до різних імпульсних саморуйнівних дій. Нестабільна психіка може підштовхнути його до ігроманії, нападів шопоголізму, сексуальної нерозбірливості, вживання алкоголю чи наркотиків. Прикордонні особи можуть запросто зробити спробу самогубства. Причому кінцева мета такого вчинку — не померти, а відчути щось і тим самим довести собі, що ти живий. До симптомів захворювання відносять також: нестабільність міжособистісних відносин з різкими переходами від ідеалізації до знецінення партнера; ;
Останнє, на думку практикуючого психолога Ліни Діанової, перетворює «прикордонників» на тиранів, маніпуляторів чи звичайних егоїстів.
Проте проблема набагато глибша. Страх самотності часто змушує людей з Прл чіплятися за відносини. Вони прагнуть постійно знаходитися поряд з об’єктом кохання, проводити з ним весь час без перерв на сон, роботу або, наприклад, походи в магазин.
Частково впоратися із захворюванням допомагає наявність партнера з доповнювальними рисами характеру. Така людина може дати пацієнтові з ПРЛ таку бажану ідентичність, відвівши йому певну роль або загнавши його в строгі поведінкові рамки. Проте через емоційну нестабільність «прикордонників» відносини з такими людьми швидко розпадаються.
Про подібні емоційні «гойдалки» та складнощі в лікуванні прикордонного розладу знає американський терапевт Марша Лайнен. Пройшовши через невдале медикаментозне лікування, два курси електрошоку і кілька спроб суїциду, відомий психіатр і автор книг змогла впоратися зі своїми «демонами». . Продовжуючи навчатися та роблячи кар’єру в психіатрії, Марша Лайнен розробила власний підхід до лікування прикордонних осіб із суїцидальними нахилами. Створену психіатром методику називають діалектичною поведінковою теорією (ДПТ) і активно використовують при лікуванні ПРЛ. Практикуючий психотерапевт нагадує, що без кваліфікованої лікарської та медикаментозної допомоги у прикордонних осіб часто виникають проблеми навчанням, працевлаштуванням, аб’юзивними відносинами та різними залежностями. Можливі також складнощі із законом.
Прикордонний розлад особистості ― серйозне психічне захворювання. Воно вимагає втручання фахівців та тривалого лікування. Однак, опрацювавши основні проблеми та навчившись контролювати недоречний гнів та інші емоції, пацієнт із ПрЛ може жити повноцінним життям.
Увага! Матеріал має лише ознайомлювальний характер. Не слід вдаватися до описаних у ньому методів лікування без попередньої консультації з лікарем.
