Нам із дитинства твердять: треба бути відповідальним! Але що це означає і навіщо потрібно, пояснюють не завжди. Про те, як стати відповідальним, дізналися у експерта та з робіт із психології.
Що така відповідальність і чому вона важлива
Відповідальність — нелегка ноша. Хто погоджується її нести, досягає успіху, хто перекладає на інших, залишається на задвірках життя. Вона дає нові можливості та свободу.
Що таке відповідальність? Це особиста характеристика людини, її здатність аналізувати ситуацію, прогнозувати наслідки своїх дій чи бездіяльностей у цій ситуації, вибирати, як чинити, та приймати наслідки цього вибору.
Хто така відповідальна людина? Це людина, яка бере на себе відповідальність на всіх етапах ухвалення рішення (аналізу ситуації, прогнозу наслідків, вибору вчинків) та за наслідки вибору. Він намагається передбачити можливі проблеми і зробити все для їх запобігання. Якщо вибір виявиться неправильним, не шукає винних у цьому, а намагається виправити ситуацію.
Психолог, психотерапевт, фахівець із відносин та тривожних розладів Аліна Дейнека в ексклюзивних коментарях дала таке визначення відповідальній людині:
Це психологічно зріла людина, тобто здатна відповідати за свої вчинки, доводити справу до кінця, виконувати взяті зобов’язання, навіть якщо на це немає бажання чи це важко. Що характеризує почуття відповідальності? Відповідальність пов’язана з такими якостями, як: цілеспрямованість і чесність; надійність і зрілість; самосвідомість, самооцінка та автономія.
Це передбачає прийняття на себе відповідальності за свої рішення та дії, пояснює магістр наук Кендра Черрі. При цьому, як сказав Бен Паркер у фільмі «Людина-павук», чим більша сила, тим більша відповідальність. Психолог Аліна Дейнека вважає, що спокій, наполегливість, сумлінність допомагають людям бути більш відповідальними, а запальність та імпульсивність заважають.
За результати своїх рішень люди відповідальні або перед суспільством, або перед самими собою, пише психолог Річард Л. Блантон. Відповідальність дає людині можливість вижити, коли вона обирає між альтернативами дії. Пам’ятаєте двох жаб у глечику з молоком? Одна здалася і втопилася, а друга взяла відповідальність за своє життя, вирішила боротися до останнього і вижила.
Важливо навчитися відокремлювати свою відповідальність від чужої. Для цього достатньо діяти за правилами та законом, підкреслює Аліна Дейнека:
У роботі зони відповідальності чітко регулюються посадовими інструкціями. Тому тут легко зрозуміти, в чому твоя відповідальність, а в чому ні. Навчіться дотримуватися їх і не брати на себе більше, ніж прописано. У особистому житті правила, тобто зони відповідальності, люди визначають спільно шляхом переговорів. Є гарна фраза «Ніхто нічого нікому не винен, поки не домовитеся», пояснює експерт і радить: Проговоріть всі спірні моменти. Результати ваших переговорів зафіксуйте на папері або спільному чаті в месенджері. І тоді буде легше проходити критичні точки у взаєминах з близькими. зовнішній локус контролю.
Від локусу контролю залежить, наскільки люди можуть контролювати своє життя і події, що відбуваються в ньому, пише Believe in Mind, інтернет-ресурс особистісного зростання. Люди з внутрішнім локусом контролю впевнені, що вони контролюють своє життя та формують долю. Вони схильні брати він відповідальність, більш психологічно адаптивні, мотивовані, благополучні і успішні. Це дає їм можливість ставити цілі, проявляти ініціативу та робити активний вибір, що сприяє їхньому особистісному зростанню. У них більш високий рівень щастя та задоволеності життям і значно нижчий за рівень стресу та тривоги.
Люди із зовнішнім локусом, навпаки, вважають, що їхнє життя контролює удача, доля, інші впливові люди, пояснює Кендра Черрі. Вони часто безвідповідальні, з низькою мотивацією змін. Вони можуть почуватися безпорадними, адже проблеми для них — непереборна перешкода. Таке ж у них ставлення і до власного здоров’я — доля чи не доля.
Звичайно, ніхто не думає, що на всі 100% керує своїм життям. Але те, як людина пояснює собі життєві події, наскільки вона за них відповідальна, суттєво впливає на результати життя.
Як стати відповідальним
У різних сферах життя люди можуть демонструвати різний ступінь відповідальності. Наприклад, вважають, що здоров’я залежить від генетики і на нього не впливає особистий вибір, але успішність кар’єри визначає лише власну працю, пояснює Нір Еяль, автор книги «Невідволіканий: як контролювати свою увагу та вибирати своє життя».
Локус контролю не фіксована величина. Нею впливає виховання, культурні традиції, життєвий досвід. «Ми завжди будемо відповідальні за тих, кого приручили», — сказав Лис Маленькому принцу з однойменної повісті Антуана де Сент-Екзюпері. Маленький принц почув це і відчув відповідальність за свою троянду.
Діти копіюють дорослих. Зрілість приходить тоді, коли людина бере відповідальність за своє життя на себе. Як це зробити? Вміння брати відповідальність — це навичка, яку може розвинути в собі будь-яка людина, пояснила Аліна Дейнека: Потрібно усвідомлено доводити справи до кінця і не ховатись від труднощів. Навчитися планомірно, крок за кроком вирішувати складні завдання.
Ось ще деякі поради щодо того, як стати відповідальним.
Орієнтуйтеся на свої внутрішні бажання
Спробуйте мислити стереотипами, що не склалися, а у своїх діях спиратися на внутрішні бажання. Запитайте себе, чи живете своїм життям чи досі виконуєте задану в дитинстві батьківську програму, підкоряєтеся порадам авторитетних людей та копіюєте соціальну картинку.
Однією з головних потреб для досягнення психологічного благополуччя стане автономність, пояснює Кендра Черрі. Автономія передбачає прийняття незалежних рішень, які відповідають особистим цінностям та цілям, а не стають результатом примусу з боку.
Згадайте, скільки вам років
Аліна Дейнека радить спробувати техніку «Психологічний вік». Подумайте про ситуацію, коли ви поводитеся безвідповідально. Поставте собі запитання: «Скільки мені років у цій ситуації?». Іншими словами, який мій психологічний вік. Швидше за все, ви знайдете, що вам від 3 до 18 років.
Потім відкрийте свій паспорт, згадайте, скільки вам років і запитайте себе: «Як би я поводився, якби був впевненим у собі людиною свого віку?». Почніть діяти відповідно до свого реального віку і побачите, що ваша поведінка стане більш відповідальною. з цього приводу радить серце і вважає розум, що підказує інтуїція і про що говорить тіло (як це відбивається на фізичних показниках).
Запишіть усі відповіді, щоб мати наочність у прийнятті рішення. Після аналізу відповідей запишіть покроковий план дій.
Не перекладайте провину на інших людей
Не намагайтеся переробити інших людей, щоб вони стали такими, як вам потрібно. Наприклад, ви нещасливі, бо хтось із близьких не такий, як хотілося б. Так ви перекладаєте провину за своє нещастя на іншу людину.
Зосередьтеся на собі та своїй поведінці, переробляйте себе. Виявіть емоційну відповідальність та висловлюйте свої почуття без звинувачень, радить доктор психології Бетані Джубі. Найпростіший спосіб — використовувати я-ствердження, наприклад «Я засмучуюсь, коли ти спізнюєшся» замість «Вічно ти спізнюєшся!». Ви можете як завгодно реагувати на те, що відбувається, це ваше право і особистий вибір, але інші в цьому виборі не винні. , він виправдовується. Грубо відповіли дружині? Не пояснюйте це проблемами на роботі ні собі, ні їй просто вибачтеся. Вибачення – прийняття відповідальності. До того ж це дасть можливість краще впоратися зі своїми емоціями, каже Бетані Джубі. Деякі діти відчувають справжні муки перед тим, як вибачитися. Вони ще навчилися брати він відповідальність за свої вчинки. До того ж вибачитись — значить зізнатися у винності, а їм би цього не хотілося. Коли дорослі поводяться так само, це говорить про їхню незрілість.
Вибирайте золоту середину
Пам’ятайте, що гіпервідповідальність — це так само погано, як і безвідповідальність. Ви можете співпереживати, але не можете повністю опікуватися іншими повноцінними людьми та відповідати за них. Так само, як хтось інший не несе відповідальності за ваші вчинки та емоційні реакції. Психолог Аліна Дейнека наголошує:
Гіпервідповідальні люди — це, як правило, люди дуже тривожні. Тобто вони постійно перебувають у психічній та фізичній напрузі. Це негативно впливає не лише на ментальне здоров’я, а й на здоров’я загалом.
З цієї точки зору, недостатньо відповідальні, начебто, виграють. Однак і вони схильні періодично клювати себе за безвідповідальність, зазначає експерт. Наприклад, коли бачать успіхи інших людей і розуміють, що не змогли досягти того самого. Найкраще бути психологічно дорослою людиною, яка вміє тримати золоту середину своєї відповідальності.
Відповідальність робить людину вільною та щасливою, наділяє владою та контролем над своєю долею. Підвищити рівень відповідальності допоможуть поради спеціалістів.