Девіантна поведінка порушує соціальні норми. Воно буває злочинним та деструктивним. Про види девіантної поведінки розповідає, спираючись на відповідні дослідження.
Девіантна поведінка та її прояви
Що таке девіантна поведінка? Девіантну поведінку визначають як події, які порушують соціальні норми. У різних культурах неприйнятними вважаються різні види поведінки, оскільки норми відрізняються.
Єдиної причини, через яку людина поводиться дивно і порушує правила, немає. Існує багато факторів, які впливають на прояв подібної поведінки. До них відноситься генетика, особливості особистості, виховання, оточення та вплив суспільства. За інформацією Very well mind, розвиток залежності від алкоголю або наркотиків, яка вважається девіантною, на 40–60% пов’язана з генетикою.
Як поводяться люди з девіантною поведінкою? Існує діапазон поведінки від соціально прийнятного до девіантного. Соціально неприйнятна поведінка включає колупання в носі, знаходження надто близько до інших людей (порушення особистого простору) або нерегулярне купання. Приклади девіантної поведінки включають вживання наркотиків, злодійство, вбивство, надмірне вживання алкоголю, сексуальне насильство, залежність від азартних ігор, пояснює доктор філософії Елізабет Хартні.
За останні десятиліття деякі типи поведінки змінилися. Наприклад, куріння цигарок вважається соціально проблематичним, але ще не соціально девіантним, тоді як 30 років тому це було соціально прийнятним. Вживання алкоголю, який у деяких випадках викликає залежність, вважається соціально прийнятним у всіх соціальних групах, але надмірне вживання алкоголю неповнолітніми неприйнятне.
Девіантна поведінка часто проявляється у підлітків. Це з періодом кризи, зі змінами в організмі, з пошуком прикладів для наслідування. У такому разі важливе значення має підтримка та прийняття батьків, формування довіри між підлітком та дорослим, соціальна група з адекватною поведінкою.
Види девіантної поведінки
Які є види девіантної поведінки? Відхилення в поведінці можна класифікувати як злочинне, некримінальне або законне, пише автор книги про відхилення в поведінці Роберт А. Стеббінс. Девіантна поведінка буває неформальною та формальною.
Неформальні види девіантної поведінки зазвичай вважаються соціально неприйнятними, але вони не порушують законів. Приклади неформальних відхилень включають:
- обговорення людей за їх спиною (плітки);
- запізнення на роботу;
- кредити під заставу без повернення грошей;< /li>
- недоречні жарти на роботі;
- брехня;
- жування з відкритим ротом;
- публічна лайка;
- неадекватна погляд (увага).
Формальна девіантна поведінка, як правило, класифікується як кримінальні дії та підлягає покаранню. Деякі з цих форм поведінки розглядаються як менш серйозні, тоді як інші вважаються найдевіантнішими формами людської поведінки, пояснює Елізабет Хартні. Формальна девіантна поведінка включає:
- домашнє насильство;
- згвалтування, сексуальні домагання та переслідування;
- вбивство, крадіжку, пограбування;
- жорстоке поводження з тваринами;
- шахрайство та вандалізм;
- залежність, вживання психоактивних речовин та торгівля наркотиками.
< li>напад, насильство, знущання;
>
Якщо неформальні порушення не несуть небезпеки для життя та здоров’я людини та її оточення, то формальні девіації — це пряма загроза життю та здоров’ю чи майну. Подібні дії стають сигналом тривоги і вимагають уваги не лише з боку рідних та близьких, а й від правоохоронних органів. До негативного відноситься все вищезгадане, а до позитивного відносять аскетизм, самопожертву, надмірну щедрість. Позитивна сторона цих дій пов’язана з користю для оточуючих.
Що робити людям з девіантною поведінкою
Існує багато різних психологічних теорій, які пояснюють девіантну поведінку. Людина може так реагувати на тригер чи подразники, мати психічний розлад. Проте девіантне поведінка який завжди психічне захворювання. Крім того, психічне захворювання передбачає девіантну поведінку, пояснює психолог Дафна Ааронсон. Якщо мова йде про неформальну девіантну поведінку, то людина здатна самостійно впоратися з проблемою. . Автор наукових досліджень Ю-Те Ту пише, що робота продавця підвищує ризик девіантної поведінки через постійний стрес. Подібним чином діють на людину та сімейні конфлікти. Важливо контролювати стрес, займатися саморозвитком, вибирати адекватне оточення, яке дотримується загальноприйнятих норм.
На суспільному рівні з формальною девіантною поведінкою борються за допомогою стримування та покарання. Насильство, жорстоке поводження з тваринами, злодійство, шахрайство, вандалізм — це порушення законів, за що передбачено відповідальність. Однак, крім штрафу або позбавлення волі людині потрібна психологічна допомога.
Якщо девіантна поведінка пов’язана із залежністю від алкоголю чи наркотиків, людині потрібна професійна допомога. Важливо звернутися за допомогою до нарколога, пройти лікування у стаціонарі, щоб уникнути ризику для життя. Також необхідно розпочати роботу з психотерапевтом, оскільки залежність легко поновлюється навіть після проходження стаціонарного лікування. Групова та особиста терапія у поєднанні з медикаментами допомагають позбутися однієї з найпоширеніших причин девіантної поведінки — залежності.
Девіантна поведінка – це відхилення від соціальних норм. Воно здатне виражатися у неприйнятній поведінці та порушенні законів. Девіантне поведінка буває пов’язані з пошуком кордонів, недоліком виховання, негативним впливом нашого суспільства та навіть генетикою. Але у разі залежностей, насильства, надмірної жорстокості це вже психічний розлад, який потребує лікування.
Увага! Матеріал має лише ознайомлювальний характер. Не слід вдаватися до описаних у ньому методів лікування без попередньої консультації з лікарем. Джерела: Elizabeth Hartney. Deviant Behavior: Definition, Causes, і Types // Very well mind. – 2023. – 01 May. — Режим доступу: https://www.verywellmind.com/socially-acceptable-to-socially-deviant-addictions-22243
Рецензент – лікар вищої категорії Михайленко Людмила Анатоліївна.