Навіщо людина пізнає себе: 6 причин самопізнання
Ми з дитинства знаємо, що кожна людина є унікальною. Але щоб зрозуміти, у чому наша унікальність, треба пізнати себе. Інакше можна все життя ходити по землі, не підозрюючи про крила за спиною.
Що дає людині пізнання себе? Пізнаючи себе, людина дізнається про свої переваги і недоліки, працює над викоріненням того, що заважає, піднімає самооцінку, знаходить справу всього життя, живе в гармонії з собою, любить себе і оточуючих.
Пізнання своїх слабких і сильних сторін
Самопознання починається з з’ясування своїх сильних і слабких сторін. Важливо розрізняти: це справді знання про себе чи громадська думка про вас. Стереотипи часто заважають зрозуміти, що в нас добре, а погано. Ми вивчаємо навколишній світ, науки у школі, в училищі чи вузі, але все це не про нас.
Ми часто забуваємо про себе. І лише перед реальної загрози, коли опиняємося безсилими перед проблемою чи важко захворюємо, починаємо розуміти, що треба звернути погляд усередину себе, щоб знайти приховані резерви, які допоможуть видертися і прийняти правильне рішення.
Важливо аналізувати свої вчинки та розуміти, чому чините саме так, що вами рухає, що заважає вчинити по-іншому. Така робота над помилками дає розуміння, в чому ваша внутрішня сила і слабкість, що вирощувати в собі, а що викорінювати. Це приємно та гріє душу. Далеко не кожен може зізнатися собі у власних недоліках, наприклад, що він жадібний чи лінивий. Завжди знайдеться виправдання, чому ви вчинили так. Саме це дозволить нічого не робити, щоб змінитися на краще, адже так простіше.
Без копання у собі складно усвідомити проблему. Самопізнання змушує бути чесним із собою, побачити свої недоліки та боротися з ними, інакше немає шансів просунутися далі.
Віддавайте собі звіт: якщо вас хвалять оточуючі, це не означає, що ви бездоганні. Але і коли критикують, не слід думати, що все погано. Похвала чи критика — це лише зворотний зв’язок, відгук, на який варто звертати увагу. Але він не повинен бути визначальним у житті. Ніхто не знає ваш внутрішній світ краще ніж ви самі. Можна приховувати свої недоліки від інших, але від цього вони не менше вас турбуватимуть. Швидше навпаки. Лише пізнаючи себе, можна витягнути їх на світ Божий і зрозуміти, як їх позбутися.
Підвищення самооцінки
Чи впливає самопізнання на поведінку людини? Так, впливає. Самопізнання підвищує самооцінку, і поведінка людини змінюється. Він стає більш впевненим у собі, що знає собі ціну, відкритим до людей, товариським. Людина з низькою самооцінкою часто намагається піднятись за рахунок приниження інших. Він не знає свого потенціалу та звертається до негідних методів.
Чи потрібно порівнювати себе із самим собою та іншими? Так, потрібно порівнювати себе з тим, яким ви були раніше і яким стали в даний момент часу, що змінилося, чому навчилися, які завдання виконали, а що ще належить. Хваліть себе за будь-які здобутки. Це частина роботи над собою. Але не порівнюйте себе з іншими. Завжди знайдеться той, хто здаватиметься кращим. Пам’ятайте про свою унікальність.
Пошук справи всього життя
Часто старшокласники не знають, чим хочуть займатися в житті, куди надходити. Це тому, що вони не знають своїх здібностей, не вміють із собою розмовляти. Але вони мають час на роздуми, а доросла людина без самопізнання проживатиме своє життя. Якщо ж він вивчить себе, знатиме, чим йому займатися, в якій сфері застосувати здібності, що принесе задоволення та задоволення.
Про щастя не треба дбати. Треба дати можливість виникнути, писав психотерапевт Віктор Франкл. Запитайте себе, чи ви займаєтеся, радить фахівець з комунікацій Грег Маккеон у книзі «Есенціалізм. Шлях до простоти». Проаналізуйте, чим любите займатися, що найкраще виходить, на що із задоволенням витрачаєте час, що допомагає легко вставати вранці. Заняття до душі робить людину щасливою.
Якщо поки не знаєте, що це за справа, шукайте, пробуйте нове, розвивайтеся. Коли знайдете те, що потрібно, кожного ранку буде радісним. без огляду на думку оточуючих. Можна радитися з тими, кому довіряєте, але головний порадник для вас ви самі.
Наприклад, якщо людина бережлива, є небезпека перетворитися на справжню скнару, а коли обережна, почати підозрювати всіх поспіль і втратити спокій. Це приклади безконтрольного життя. Але якщо вивчити свої особливості та контролювати розвиток, можна вчасно попередити перекіс та спрямувати себе до потрібного результату. Внутрішній цензор підкаже вам вірний шлях.
Яскравий приклад самопізнання — історія життя Джудіт Грізел, епізоди з якої вона описує у книзі «Без дна». Вживаючи наркотики з 13 років, у 22 роки вона раптом задумалася, чому так відбувається. В результаті Джудіт зайнялася вивченням нейробіології та захистила дисертацію в галузі нейрофізіології. Адже без самопізнання могла потрапити до в’язниці або навіть померти від передозування.
Кохання до себе та оточуючих
Людина, яка пізнає себе, отримує в нагороду розуміння світу і гармонійні відносини з ним. Всесвіт до нас не належить. Ми самі формуємо ставлення до неї. Головні почуття – страх чи кохання.
Страх блокує розвиток. Людина незадоволена собою і своїм життям, може впасти в депресію, стати тираном. Йому здається, що він від когось залежить, перебуває під тиском. Але насправді це його вибір, який можна змінити.
Якщо людина по-справжньому пізнає, любить і розвиває себе, вона здатна полюбити й інших людей, стати добрішими, великодушнішими, навчитися прощати. Це шлях вільної людини. Все минає, не треба зациклюватися, треба продовжувати шлях до вершини.
Зрозуміти себе, знайти своє місце у світі, бути корисним людям та жити із задоволенням — це все взаємопов’язано. Можна все життя міркувати про примарність щастя і так і не зрозуміти, в чому воно нічого для цього не роблячи. А можна через самопізнання та роботу над собою прокласти до нього шлях.