Як відпустити минуле і не втратити сьогодення: думка психолога
Зв’язок з минулим часом стає причиною наших переживань та сумнівів. Вони, у свою чергу, не дозволяють йти далі, розвиватися зараз. А так хочеться дихати на повні груди і жити повноцінним життям. Для цього потрібно вибачити себе за минуле і, нарешті, відпустити минуле.
Минуле тяжить нас по-різному: помилки, про які ми шкодуємо і не можемо пробачити собі, агресія через заподіяні нам образи, розчарування через недосягнуті цілі; якісь історії з минулого, через які ми сумуємо, впадаємо в депресію, злимося та страждаємо; думка, яка постійно крутиться у голові; дрібниці, які чомусь зачіпають.
А якщо ми могли б відпустити все, що трапилося в минулому, та жити справжнім моментом? Якби ставилися до минулого як до минулого, і не тягли б на собі непотрібний тягар?
Докладніше про це розповідає психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі.
«Є одна чудова приказка про те, що «якщо ви опинилися в ямі, найголовніше, – перестати копати» .
Але, уявіть: людина йде дорогою, спотикається і падає в яму, вибирається з неї, обтрушується, оглядає себе, яму.
Йде далі, але вже спиною вперед, при цьому, не зводячи погляду з ями, а часом, зупиняючись і уважно вдивляючись у неї. Чи він іде обличчям уперед, але постійно озирається назад, на яму.
Нічого не нагадує? Зустрічали таких людей, які йдуть своїм життєвим шляхом ніби спиною вперед? Вся їх увага звернена в минуле, яке вони ніяк не можуть відпустити зі світом», – описує фахівець (тут і далі орфографія і пунктуація автора збережені – прим.ред.). /p>
Коли ми усвідомлюємо, що настав момент відпустити своє минуле і повернутись обличчям до свого сьогодення та майбутнього?
- Коли усвідомлюємо неминучість того, що сталося, це було, це не можна змінити.
li>
- Коли приймаємо своє минуле, як даність і фундамент для майбутнього.
- Коли витягуємо з минулого потрібні нам уроки.
- Коли дозволяємо собі проживати всі почуття, пов’язані з минулим, щоб їх відпустити.
- Коли знаходимо у собі гармонію із собою: «Я обіймаю у собі своє минуле, сьогодення та майбутнє».
- Коли приходимо до розуміння того, що якщо якісь почуття з минулого повернулися, це сигнал про те, що нам необхідно подбати про себе в сьогоденні.
- Коли приймаємо своє сьогодення і ставимо цілі на майбутнє.
«Звичайно» , далеко не завжди ми можемо разом взяти і відпустити своє минуле, але нам важливо усвідомлювати – помічати в собі: «яко мені йти по життю спиною вперед?» Якщо незручно, неприємно, то замислюватися про те, як можна було б подбати про себе. Поступово, дбайливо прислухаючись до себе, піклуючись про себе, ми обов’язково прийдемо до того моменту, коли будемо готові остаточно залишити в минулому ті «ями» і обернутися обличчям до свого нового справжнього життя», – підсумував експерт.