Як стати щасливим і набути гармонії з навколишнім світом? Не всі знаходять відповідь це питання. Психолог Володимир Решетніков розповідає, які речі заважають нам зробити крок назустріч щасливому, вільному та яскравому життю.
«Живи сам і дай жити іншим», – писав Йоганн Шіллер ще 1799 року. Згодом ця фраза стала одним із головних гасел одужання від співзалежності.
Є і більш сучасна її інтерпретація: «Дозволь собі бути собою, а іншим бути іншими».
Про що це?
«У процесі самоаналізу та одужання від співзалежності або любовної залежності, змінюється наше ставлення до себе та оточуючих людей», – пише психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі. (тут і далі орфографія та пунктуація автора збережені – прим.ред.)
- Ми можемо інакше, по-новому поглянути на старі проблеми, відносини з близькими, питання допомоги, виховання, відносин з батьками та дітьми.
- Ми менше емоційно залежимо від батьків, як у справжніх відносинах з ними, так і в плані минулого досвіду, образ та розчарувань, які нам вдається відпускати.
- Ми менше сердимося на близьких, а отже, не намагаємося їх контролювати або підлещуватися перед ними.
- Ми знаходимо в собі сили вибирати і дотримуватися шляхів чесності у відносинах, хоч це й не завжди буває легко.
- Чесність дозволяє нам бути терпимішими до простих речей, що створює умови для близькості, теплоти та прийняття у відносинах.
- Ми змінюємо своє ставлення до дітей: менше командуємо і контролюємо, менше відчуваємо почуття провини і менше турбуємося.
- Ми усвідомлюємо, що наш «батьківський проект» своєї підростаючої дитини може бути лише фундаментом для його власного проекту себе та свого життя. І це дозволяє нам не брати на себе надто багато відповідальності.
«Коли ми даємо собі право на помилку, то наділяємо такими ж правами та інших людей: вони можуть помилятися, мати свою думку, вони мають право на свій протест та на своє життя.
Ми приймаємо свою відповідальність за себе. Ми приймаємо факт того, що інша, навіть найближча людина, сама відповідає за себе, і це робить наше спілкування з іншими людьми менш напруженим і радісним.
Зцілюючи себе, ми даємо собі право займатися тим, що для нас важливо і дорого, дозволяючи іншим людям чинити так само», – пише фахівець.