Шаблони мислення та поведінки можуть ускладнювати життя або робити його простіше. Що є стереотипи, якими вони бувають і як їм протистояти? Феномен стереотипу описав політичний оглядач Уолтер Ліппман, а як із ними боротися, розповіла соціальний психолог Патриція Грейс Дівайн.
Визначення та суть стереотипів
У кожної людини у свідомості існують певні рамки, які обмежують свободу мислення та поведінки. Щоб визначити обсяг шкоди чи користі від них, потрібно розібратися у сенсі поняття «стереотип». Що таке стереотип? Це усталена оцінка дій і вчинків, спрощений образ явища чи соціальної групи, які використовують для пояснення дійсності. Ці ментальні ярлики не існують у реальності, а стають результатом аналізу попереднього досвіду та зручним шаблоном, за допомогою якого можна вимірювати та аналізувати життя.
У перекладі з давньогрецького «стереотип» означає твердий і відбиток. Про негативні стереотипи (забобони) розповів у книзі «Громадська думка» американський письменник Уолтер Ліппман, який одним із перших сформулював суть терміна. Нашим предкам вони допомагали розрізняти ворогів та одноплемінників. Пізніше це явище пояснили теорією соціальної ідентичності.
Стереотипи формуються під впливом сім’ї, засобів масової інформації та професійних груп. Їх не аналізують, а приймають на віру, у подальшому стереотипи дуже складно змінювати, оскільки вони стають частиною особистості людини.
Сучасна людина занадто зайнята, щоб розбиратися в деталях. Він використовує стереотипи для економії часу, ментального та емоційного ресурсу. Потреба глибокому аналізі виникає лише за наявності щирої зацікавленості. Наприклад, у стосунках з коханими людьми, особи яких цікаві та привабливі.
На жаль, іноді стереотипи використовують чи створюють штучно для впливу на суспільство. Такі стереотипи називають пропагандою. Історія знає успішний приклад пропаганди ненависті до певної нації, який використовується у Третьому рейху. Ось найпоширеніші групи стереотипів:
- Гендерний стереотип. Що таке ґендерний стереотип? Це шаблонні ролі та характеристики, які приписують людям залежно від ґендеру. Прикладом такого стереотипу можна вважати німецький стійкий вираз «Kinder, Küche, Kirche» (‘діти, кухня, церква’), який висловив Вільгельм II, сформулювавши типове для німецьких консерваторів розуміння соціальної ролі жінки.
- Віковий (ейджизм) ). Це сприйняття людей похилого віку як немічних і несучасних, самотніх, бідних, як тягаря для рідних та суспільства. Моніка Белуччі стала віковою дівчиною Бонда у фільмі «007: Спектр», і її участь викликала невдоволення критиків та глядачів.
- Класовий та соціальний. У казках купець завжди жадібний і дурний, а Іван-бідняк розумний і кмітливий. У творі «Гобсек» Оноре де Бальзака головний герой — втілення типу лихваря: скупий, раціональний, безжалісний, хоч і володіє багатством, але живе у неба. У фільмі «Диявол носить Prada» головний редактор журналу мод Міранда Прістлі — шаблон жорсткого начальника-перфекціоніста.
Що таке стереотипи у спілкуванні? Це шаблони соціального сприйняття, тобто моделі уявлення про поведінку та характер людей, об’єднаних загальною соціально значущою ознакою – національністю, віросповіданням, професією чи типом зовнішності.
Ось кілька типових стереотипів спілкування:
- Зовнішності, що стосується. Наприклад, образ Мерилін Монро у фільмі «Джентльмени віддають перевагу блондинкам» породив сприйняття блондинок як дурненьких, але романтичних дам. Рудих жінок давно вважали відьмами. У сучасному кінематографі лиходійки часто з рудим волоссям: Лиса Аліса («Пригоди Буратіно»), юна Круелла з однойменного фільму, Сара Полсон «Сестра Ретчед», Памела Айслі (Отрутний Плющ) у коміксах DC Сomics та у фільмі «Бет.
- Етнічний. Це спроба приписувати певні якості людям різних націй (італійці запальні, а німці мають у крові пунктуальність). У фільмі «Тарас Бульба» Володимира Бортка поляки постають войовничими та задиристими, а у «Вогнем та мечем» цю роль відводять козакам із Січі. У фільмах німці завжди ворожі, жорстокі, зарозумілі, хизуються своєю освітою та культурою.
- Релігійний. Наприклад, мусульмани з ранку до вечора моляться («Біле сонце пустелі»), а буддисти сидять у позі лотоса та медитують («Золота дитина»).
Розрізняють поверхневі та глибинні стереотипи, останні більш стійкі. Існують також переконання щодо професій, виховання дітей, соціального ліфта та інших значущих речей у житті. До того ж, їх можна вважати динамічними.
Що таке динамічний стереотип? Це складна умовно-рефлекторна реакція на ситуацію, що ґрунтується на багаторазових повторах, послідовність дій, яка допомагає людині зберігати душевний комфорт і здатна змінюватися. Термін узвичаїв академік Іван Павлов, описавши його в «Повних зборах творів», короткий огляд концепції якого дали фахівці Департаменту психології Університету Північної Кароліни.
Як позбутися стереотипів
Стереотипи заважають жити повноцінним життям, обмежують свободу та позбавляють людину об’єктивності. Як руйнувати стереотипи? Для цього необхідно розширити світогляд, коло спілкування та особисті контакти з людьми.
Соціальний психолог Патриція Грейс Дівайн запропонувала техніку п’яти кроків для руйнування стереотипного мислення та поведінки. Вона використовувала заміну стереотипу контрстереотипною візуалізацією, індивідуалізацією, перейняттям перспективи та контактом.
Простими словами це можна виразити так:
- Не вірте тому, що говорять і пишуть, а перевіряйте дані та робити висновки. Порівнюйте ситуацію з іншими, знаходьте відмінності та протиріччя.
- Аналізуйте власні алгоритми поведінки та відмовляйтеся від тих, що стали звичкою, а не ведуть до успіху.
- Спростовуйте все, що не має реального підтвердження.
- Шукайте інші пояснення, не мисліть шаблонно і не вішайте ярлики.
- Дивіться на ситуацію з позиції іншої людини.
Бо стереотипи складаються історично, їх дуже складно руйнувати. У цьому допомагає саморозвиток та самовдосконалення. Не діліть світ на чорний та білий, а людей на поганих та добрих. Дозвольте собі аналізувати кожну людину та ситуацію окремо, розширюйте кругозір.
Стереотипи спрощують життя, але ж вони позбавляють його динаміки та наповненості. Руйнуючи стереотипи, люди отримують можливість скласти власне уявлення про життя, наповнивши його цікавим досвідом та свободою.