Резієнтність: що являє собою феномен

Резильентність — це здатність справлятися зі складнощами, переживати їх та відновлюватися. Ця риса допомагає адаптуватися до життя у всіх його проявах. Кеті Херлі та Леслі Ріопель розповідають, що таке резильентність, навіщо вона потрібна та як її розвивати.

Що таке резильентність?

Психотерапевт Кеті Херлі стверджує, що це здатність протистояти негараздам ​​і справлятися з важкими життєвими подіями. Наявність резильентності не означає, що людина не відчуває стрес, емоційні потрясіння та страждання. Продовжуючи відчувати емоційний біль, переживання та страждання, людина залишається здатною діяти.

Важливість резильентності

Теорія резильентності стверджує, що це не фіксована риса і не постійна якість. В одній стресовій ситуації людина демонструє високу стійкість, але при цьому вона може не виявитися, якщо складнощі виникнуть в іншому питанні.

Завдяки резильентності люди використовують свої ресурси, сильні сторони та навички для подолання труднощів та невдач. Люди, яким не вистачає цієї психологічної стійкості, частіше відчувають себе пригніченими або безпорадними, покладаються на нездорові стратегії виживання, наприклад самоізоляцію. , володіють кращим самопочуттям, більше задоволені життям, ніж люди з нижчою. Ті, кому не вистачає резильентності, легко перевантажуються, вибиваються з сил і навіть хворіють. Люди, які мають таку психологічну стійкість, використовують свої сильні сторони та системи підтримки для подолання проблем.

Види резильентності< /h3>

Спеціаліст із психосоціальної реабілітації Кендра Черрі пропонує розбити резильентність на види. Кожен вид може впливати на здатність людини справлятися з різними формами стресу: Психологічна резильентність. Здатність людини адаптуватися до змін та невизначеності. Це гнучкі та спокійні під час кризи люди. Вони використовують розум, щоб вирішувати проблеми, рухатися вперед та зберігати надію, навіть коли стикаються з невдачами.

Емоційна резильентність. Здатність регулювати емоції під час стресу. Цей вид допомагає людям зберігати почуття оптимізму у скрутні часи. Оскільки вони емоційно стійкі, розуміють, що негаразди та негативні емоції рано чи пізно закінчаться.

Фізична резильентність. Здатність тіла справлятися зі змінами та швидко відновлюватися після фізичних навантажень, хвороб та травм. Цей вид впливає те, як люди старіють.

Соціальна резильентність. Передбачає здатність груп людей відновлюватися після важких ситуацій, стихійних лих, усвідомлення ризиків, із якими стикається співтовариство. У цьому процесі беруть участь усі взаємопов’язані люди для вирішення проблем як індивідуально, так і колективно.

Резильентність — загальне уявлення про пристосовність, тому вона і проявляється у різних формах. Хоча психологічна резильентність — це вроджена властивість особистості, її можна розвивати.

Поради, як підвищити резильентність

Резильентність люди можуть розвинути в собі самостійно. Батьки можуть допомогти дітям стати стійкими. Існують певні методики, які призводять до підвищення резильентності. jpeg”>

Основні фактори, що підвищують резильентність

Професор психології Леслі Ріопель вважає, що є багато способів підвищити стійкість. Деякі з них включають наявність хорошої системи підтримки, створення міцних дружніх відносин, хорошу самооцінку та позитивний погляд на життя. Інші фактори, що впливають на стійкість, включають:

• Здатність будувати реалістичні плани.
• Можливість здійснити ці плани.
• Ефективне управління почуттями.
• Наявність хороших комунікативних навичок.
• Упевненість у своїх силах та можливостях.
• Уміння вирішувати проблеми.

Розвиток стійкості допомагає підтримувати дбайливі стосунки з іншими людьми та зберігати позитивну та спокійну вдачу, удосконалити навички подолання труднощів та покращити когнітивне мислення.

>

Як розвивати резильентність?

Цю властивість особистості можна розвивати в будь-якому віці. Фонд медичної освіти та досліджень Mayo Clinic рекомендує це робити так:

• Формуйте міцні зв’язки. Побудова відносин з близькими та друзями забезпечить необхідну підтримку у добрі та погані часи.
• Ставте перед собою чіткі цілі, які допоможуть осмислено дивитися в майбутнє.
• Зробіть кожен день значущим. Робіть щодня те, що дає почуття виконаного обов’язку та досягнення мети.
• Заведіть щоденник, щоб писати про негативний та позитивний досвід. Це допоможе визначити модель поведінки у майбутньому.
• Вчіться на власному досвіді. Згадайте, як справлялися з труднощами у минулому. Подумайте про навички та стратегії, які допомогли пережити важкі часи.
• Зберігайте надію. Неможливо змінити минуле, але можна вплинути на майбутнє. Прийняття і очікування деяких подій полегшує адаптацію до них і дозволяє сприймати нові виклики з меншим занепокоєнням.
• Бережіть себе. Слідкуйте за своїми потребами та почуттями. Увімкніть фізичну активність до порядку денного. Висипайтеся і дотримуйтесь повсякденних ритуалів перед сном. Вживайте здорову їжу. Практикуйте методи керування стресом та релаксації, такі як йога, медитація, дихальні вправи або молитва.
• Будьте ініціативними. Замість того, щоб з’ясовувати природу проблеми або ситуації, складіть план і дійте.

Відновлення після серйозної невдачі, травматичної події або втрати може тривати деякий час. Якщо працювати над собою, підвищиться психологічна стійкість, з’явиться здатність легше переживати стрес. Резильентність – це навичка, яку можна культивувати. Скористайтеся рекомендаціями фахівців і розвивайте психологічну стійкість, щоб з честю протистояти будь-яким життєвим випробуванням.