Кожен стикався з лицемірством. Можливо, й самим доводилося кривити душею. Хто такий лицемір і як правильно поводитися з ним, розповідає психолог Вілл Хейл і доктор філософії Девід Р. Піллоу.
Що таке лицемірство?
Лицемірство — це вдавано щира і нібито доброчесна поведінка, за якою ховається нещирість, зловмисність, корисливі цілі. У «Тлумачному словнику» Володимира Даля лицемірство означає двозначність, удавану дію.
Хто такий лицемір? Це людина, чия поведінка лицемірна. Це ханжа, корисливий підлабузник, притворник, пояснює «Тлумачний словник» Володимира Даля. Лицемірство – властивість, якість, стан лицемірної людини. У «Етимологічному словнику» Макса Фасмера слово «лицемір» пояснюється як «змінний обличчя», «дволичний».
Слово ‘лицемір’ у Стародавній Греції не мало негативного значення. Так називали актора театру, який виступає в масці. У буквальному перекладі з давньогрецького слово “ὑποκριτής” (лицемір) – ‘людина, яка змінює обличчя’. Поведінка актора на сцені в масці не відповідала його істинній особі, і це було природним.
У сучасному світі лицемірство стало професійною якістю не лише акторів. Дворіччя поширене серед працюючих у сфері політики, маркетингу, реклами, адвокатурі та судах. Переслідуючи корисливі цілі, такі люди можуть говорити і робити те, що суперечить законам моралі, брехати.
Кожен із нас може потрапити у ситуацію, коли доводиться говорити не те, що думаєш. Наприклад, приходьте на роботу і кажіть «Доброго ранку!» неприємному вам колезі. Інша справа, що лицемір кривить душею постійно, усвідомлено маніпулює людьми, обманюючи їх, вводячи в оману з метою власної вигоди. Це норма його життя. Крім вигоди, їм керує страх, що правда відкриється, і невпевненість у собі.
Легко брехати, не відчуваючи докорів совісті, можуть люди з патологією — антисоціальним розладом особистості. Звичайну людину, не позбавлену емпатії, лицемірство виснажує, руйнує і може стати причиною депресії.
Стан дискомфорту та занепокоєння, коли справжні думки та почуття людини не збігаються із заявленими, і є горезвісним когнітивним дисонансом, теорію якого розробив американський психолог Леон Фестінгер. Когнітивний дисонанс спонукає людину до прагнення зменшити її, цитує Леона Фестінгера база даних для пошуку наукової психологічної інформації APA Psycinfo.
Визначення лицемірства та лицеміра зазнало значних історичних змін. На жаль, корислива брехня увійшла до багатьох сфер нашого життя. Але психічно здорова людина завжди прагнутиме зменшення її частки.
Як розпізнати лицемірство
Обличчя багатогранне. Воно може маскуватися. Розрізняють три форми морального лицемірства:
- моральна двуличність;
- моральна слабкість;
- подвійні стандарти. Обман моральної двуличності в тому, що людина, колектив чи компанія хоче справити враження прогресивності чи досконалості, але при цьому прагне уникнути витрат на те, щоб бути такою, пишуть автори статті «Чому моральні люди не морально діють?». Такий обман може мати злого наміру. Люди заявили про свої моральні норми публічно, а дотримуватись їх не в змозі. Вони не мають на меті бути моральними або має місце ситуативний тиск.
Моральна слабкість виявляється у внутрішньоособистісному конфлікті, коли поведінка людини не збігається з її думками, цілями, завданнями. Наприклад, своїми діями він завдає близьким людям шкоди, але пояснює це турботою, пояснюють автори статті «Ефект аморального припущення: моралізація призводить до негативних атрибуцій якості».
При подвійних стандартах людина схильна свої моральні провини оцінювати менш негативно, ніж чужі, пишуть автори статті «Соціальні групи та гнучкість чесноти». Свої дії він пояснює обставинами, ситуацією, а дії інших їх негативними особистісними якостями. Наприклад, якщо хтось не виконав проект у термін, то це, на думку лицеміра, через недбале ставлення до роботи. Якщо таке трапляється у нього, то він особисто ні до чого, так склалися обставини. 1121/d942435e4c6773ac.jpeg”>
Розпізнати лицеміра не так і легко, особливо з першого разу. Але якщо під час розмови з такою людиною вас не залишає почуття обману, довіртеся своїм відчуттям, а не його словам, інформація вимагає перевірки. Якщо його дії розходяться зі словами, це яскрава ознака лицемірства.
Серед інших ознак двуличності психолог Вілл Хейл та доктор філософії Девід Р. Піллоу, автори статті «Асиметрія у сприйнятті себе та лицемірства інших: переосмислення значення та сприйняття конструкції», називають такі:
- Удавання. Колега каже, що терпіти не може серіали, але сам потай їх дивиться.
- Непослідовність. Хтось люб’язно поступається місцем у транспорті знайомій жінці, але ніколи не зробить це заради незнайомої.
- Критика інших за те, що робить сам. Людина свариться із сусідами за те, що ті витрушують килимки з балкона, хоча сама робить так само.
- Самовдоволення. Розповідає, які в нього виховані діти. Насправді вони просто бояться його гніву та рукоприкладства.
Будьте уважні до оточуючих і не пропускайте повз увагу нестиковки. Навіть дрібна побутова брехня вказує на те, що цій людині не варто довіряти.
Як поводитися з лицемірними людьми
Обличчя — поширене явище. Не варто його заперечувати, краще аналізувати та бути готовим гідно протистояти.
Як поводитися з лицемірами? У спілкуванні з ними дотримуйтесь таких правил:
- Перевіряйте підозри. Якщо ви відчуваєте щось недобре, не ігноруйте внутрішні сигнали, а перевіряйте інформацію. У розмові ставте навідні питання, які допоможуть зрозуміти мотиви лицеміра. Дізнайтеся думку оточуючих про нього та про те, що він говорить, вивчіть його профіль у соцмережах. Так почуватиметеся впевненіше, і вас складніше буде провести.
- Тримайте дистанцію. Якщо є така можливість, спілкуйтеся щонайменше, формально або взагалі поступово припиніть спілкування. Якщо це начальник, викладач, обмежтеся лише питаннями професійної сфери. Іноді краще змінити місце роботи.
- Зберігайте свої таємниці. Не розповідайте подробиці з життя та свої секрети. Великий шанс, що лицемір розноситиме плітки про вас, висміюватиме.
- Приборкайте емоції. Лицемірство близької людини може дратувати та провокувати конфлікти. Натомість поговоріть з ним відверто, з’ясувавши причини такої поведінки.
- Не опускайтеся до її рівня. Поводьтеся стримано і гідно. Не відповідайте тим же, інакше між вами та лицеміром ніхто не побачить відмінностей.
Не займайтеся самобичуванням, якщо раптом помітили у себе прояви лицемірної поведінки. Подолати власний когнітивний дисонанс не допоможе. Попрацюйте над підвищенням самооцінки, навчитеся прислухатися до себе і вільно висловлювати свою думку, а не відповідати очікуванням суспільства, станьте для себе головним авторитетом і не зраджуйте своїх принципів.
Читайте також: