Новини » Статті » Самореалізація » Інфантильність: що це, як проявляється і чи потрібно з нею боротися

Інфантильність: що це, як проявляється і чи потрібно з нею боротися

Небажання брати на себе відповідальність іноді проявляється у дорослих людей. Це ознаки інфантильності. У чому причини її появи та чи потрібно з нею боротися, розповіла професорка Ірина Абакумова.

Інфантильність та причини її розвитку

Що таке інфантильність? За твердженням психолога Світлани Трошиної, інфантильність, або психологічний інфантилізм, – це особистісна незрілість, затримка людини у дорослішанні, застрягання на попередніх етапах розвитку.

PubMed пише, що термін «інфантилізм» було введено в медичну термінологію в середині минулого століття. Під ним розуміють стан психіки, за якого дорослі люди регулярно демонструють ознаки незрілої поведінки, властивої дитячому та підлітковому віку.

Фахівці не розглядають прояви інфантильності у дорослих як психологічний розлад. Професор Ірина Абакумова та її колеги вважають, що це механізм захисту або спосіб впоратися зі стресом, недоліком батьківського піклування, дитячою травмою. Вивченням цієї проблеми в різний час займалося багато класиків психотерапії та психології, включаючи Зигмунда Фрейда Зигмунда Фрейда. Батько психоаналізу розглядав інфантильність як фіксацію на певній стадії розвитку.

Дівчина сидить на ліжку, обіймаючи іграшкового ведмедя

Які ознаки інфантильності? Серед найбільш поширених рис поведінки: Небажання або нездатність взяти на себе відповідальність. Людина відчайдушно уникає зіткнення із відповідальністю за своє життя, дії, вибір. Він не здатний зробити найпростіший вибір та визнати свої помилки. Постійно звинувачує інших у власних проблемах.

  • Нестача самоконтролю. Інфантильна людина не контролює своїх емоцій. Він схильний до істериків та імпульсивних дій.
  • Схильність уникати конфліктів. Інфантильний дорослий прагне уникати конфліктів за будь-яку ціну. Він ухиляється від складних ситуацій і боїться зустрічатися з ними віч-на-віч.
  • Нестача незалежності. Люди з інфантильним станом психіки схильні надмірно покладатися на підтримку інших у будь-якій ситуації. Їм постійно потрібна емоційна, фінансова чи інша допомога, схвалення оточуючих, що призводить до розвитку почуття власної безпорадності та залежності від інших.
  • Гостра потреба в миттєвому задоволенні. Людина нетерпляча, схильна до імпульсивної поведінки і прагне задовольнити кожну миттєву потребу.
  • Егоцентризм. Інфантильні люди не схильні з повагою ставитися до почуттів та потреб інших.
  • Часто інфантильність є своєрідною формою психологічного захисту та опору. Причинами такого стану, на думку психолога, можуть бути помилки в батьківському ставленні до дитини, труднощі з емоційним регулюванням, дитяча травма або надмірна опіка батьків, що призвела до розвитку егоцентру.

    Мати з'ясовує стосунки з дочкою за обіднім столом

    Чим погана інфантильність і чи потрібно з нею боротися

    Регресуючи в дитячий стан, дорослий намагається повернутися в той час, коли почував себе в безпеці. Цей механізм адаптації захищає його від жахів та болю минулого, але заважає жити у теперішньому. Прояви дитячої поведінки, невміння брати він відповідальність і залежність від оточуючих істотно знижують якість життя.

    У житті інфантильність проявляється наявністю безлічі ілюзій та надмірних очікувань. Якщо обставини складаються не так, як цього хочеться інфантильній людині, вона обов’язково знайде винного у своєму оточенні (батьки, поганий начальник, доля). Він вимагатиме бажане у оточуючих, незважаючи на їхні почуття, потреби та можливості, знаходячи виправдання власним невдачам та некомпетентності. Тому інфантильність складно назвати позитивною якістю, з нею треба боротися.

    Обурена дівчина сидить у кріслі і кричить

    Як позбутися інфантильності? Психолог Світлана Трошина рекомендує скоригувати свою поведінку. Для цього:

    • Вчитеся раціональності. Інфантильні люди живуть почуттями та схильні діяти імпульсивно. Намагайтеся перебороти цю звичку. Візьміть за правило не ухвалювати рішення тут і зараз. Виділіть 5–10 хвилин на аналіз та обмірковування ситуації.
    • Виявляйте емпатію. Вчіться розуміти та приймати почуття оточуючих. Щодня цікавтеся думкою інших людей, особливо якщо виникає спірна ситуація. Зовсім не обов’язково приймати чужу точку зору, важливо навчитися чути та розуміти.
    • Забудьте про егоцентризм. Ви не єдина людина на планеті. Вчіться поважати інших і іноді поступатися ним.
    • Вивчіть слова «треба» та «повинен». Пам’ятайте, що людина має не лише бажання, а й обов’язки.
    • Вчіться приймати рішення. Почніть із дрібниць (наприклад, вибір фільму на вечір) та поступово переходьте до складних питань, які раніше звалювали на інших (переїзд, вибір університету, професії).
    • Плануйте свій час. Складіть список завдань на день, тиждень, місяць.
    • Поставте найближчі та далекі цілі. Визначте свої можливості та продумайте способи досягнення цих цілей. Розставте пріоритети.
    • Знайдіть стабільне джерело доходів. Зніміть житло та подумайте про покупку будинку чи квартири. Зробіть свій внесок у побут, особливо якщо живете з кимось. Вчіться готувати, прибирати, допомагати фінансово.
    • Попросіть рідних та близьких не приймати за вас рішення та не кидатися на виручку, якщо їх про це не просять.

    Будьте реалістом. Не зациклюйтесь на минулому, забудьте старі образи та живіть сьогоднішнім днем. Не бійтеся невдачі та критики. Пам’ятайте, що помилки є основою розвитку.

    Інфантильність ― це відсталість у духовному та особистісному розвитку, спричинена страхом дорослішання та спробами уникнути стресу. Вона проявляється у вигляді невластивої дорослим дитячої поведінки та мислення. Інфантильність служить своєрідним механізмом захисту від минулого, проте вона заважає людині будувати життя в сьогоденні.