А до кого належите ви: 5 ознак, щоб виявити прагматика в собі

У сучасному світі прагматична людина не викликає захоплення. Однак усі успішні люди — прагматики. Що ж таке прагматизм і добре це чи погано?

Що таке прагматизм? Це філософська течія, яку наприкінці XIX століття розробили американські філософи Чарльз Пірс, Вільям Джемс та Джон Дьюї. Ідеї ​​та теорії вони розглядали з погляду їхньої користі для вирішення практичних завдань. Якщо допомагали вирішувати завдання, значить істинні.

На першому місці вигода

Прагматизм як властивість особистості — це здатність людини оцінювати події та явища з погляду практичної користі. Прагматична людина керується розумом, а не почуттями та емоціями. Наприклад, прагматичний партнер, незважаючи на почуття, буде ініціатором укладання шлюбного контракту. Партнер-романтик, звичайно, цього не зрозуміє і може навіть образитись. Але прагматик знає, навіщо він це робить.

Такий крок точно буде корисним для матеріальної сторони питання. Нічого особистого просто холодний розрахунок. Прагматик вибирає синицю в руці, бо незрозуміло, наскільки вигідний журавель у небі.

Припускає цілеспрямованість та відповідальність

Хто така прагматична людина? Це цілеспрямована людина, яка раціонально оцінює обстановку. Він виважено ухвалює рішення, які мають принести користь йому чи суспільству. Завжди орієнтований на потрібний йому результат.

Інструменталізм Джона Дьюї, одного з ідеологів прагматизму, який орієнтує людину на досягнення конкретних цілей у певній ситуації, став філософією американського способу життя, зазначає Ірина Шемякіна у дисертації «Держава та суспільство в системі поглядів Джона Дьюї». Правильно оцінювати обстановку, ставити мету з погляду користі у кожному даному випадку і досягати її — основа здорового прагматизму. Усі успішні люди мають таке мислення.

Як зазначає Стенфордська енциклопедія філософії, для неопрагматизму характерна відмова від скептицизму. Бажання прагматика трансформується в ідею небезпідставно, тому що вона істинна, тобто принесе користь. У цьому виконавець не має сумнівів.

При цьому меркантильність та цинізм не мають до здорових прагматик жодного відношення. Вони не домагаються мети за рахунок оточуючих, а швидше вибудують із ними взаємовигідні відносини. Також вони несуть особисту відповідальність за свої дії, тому що прораховують кожен крок і приймають рішення самостійно. та ідеалів типу хочу бути щасливим, мрію про великий будинок. Думка для нього – це дія. Він вибирає цілі, здійснені на даний момент часу та конкретизовані в деталях.

Прагматик повинен знати, до чого йти: не просто великий будинок, а скільки квадратів, поверхів, кімнат. Він має візуальну картинку будинку в голові, яку він потім втілює в проект. Він підраховує його вартість і план план дій: скільки йому треба заробляти, щоб через якийсь конкретний час він зміг реалізувати свою мрію. Прагматична людина впевнена, що її доля знаходиться в її власних руках, про що писав ідеолог прагматизму Вільям Джемс у книзі «Психологія».

Прагматик не витрачає час і сили на те, що не зможе, згідно з здоровим глуздом і розрахунків, зробити. Він не ризикує і не сподівається на може. До дій його можуть спонукати лише непорушні аргументи їхньої користі. Реальності, незалежної від досвіду, для прагматиків не існує, пише кандидат філософських наук Ігор Джохадзе.

Холодна голова не заважає творчості

Помилково думати, що прагматики — це завжди холодні і розважливі люди. Часто це творча натура. Пошук оптимального шляху до вигоди змушує їх приймати креативні рішення, звертати увагу на інновації та підлаштовуватись під нові обставини. Але якщо зрозуміють, що новація неактуальна, то легко втратять до неї інтерес. І це може дати привід думати про них як про нещирі та лицемірні. Насправді прагматики відкриті та доброзичливі з людьми, які не приховують своєї думки.

У будь-якій сфері життя вітаються цілі, які призводять до вигоди. Тому прагматик легко сягає значних кар’єрних висот. Він не пливтиме за течією, візьме ініціативу до своїх рук і вигідно відрізнятиметься на тлі інших.

Недоброзичливці та заздрісники приклеять тавро кар’єриста, але його мало це турбуватиме. Він має мету, і він йде до неї. Прагматику важливіший результат, а не процес. Ужитися з ним у одному колективі буває непросто.

Іноді прагматики можуть зависати у професії, яка не дає їм нічого, окрім прибутку. Але вони ніколи не навчатимуться заради диплома. Можуть відмовитись від мрії, якщо, продумавши все до дрібниць, зрозуміють, що в них мало шансів досягти тієї користі, якою їм хотілося б.

У близьких відносинах має бути віддача

Прагматична людина — це зазвичай яскраво виражена індивідуальність зі своїми поглядами на світ і відносини в ньому. Комунікацію з іншими людьми він вибудовує на взаємній вигоді, коли кожен може бути корисним іншому. Він не зациклений лише на матеріальній вигоді, ціль може обмежитися моральним задоволенням.

Прагматику не чужі загальнолюдські цінності: дружба, кохання, турбота. Прагматичну діяльність він розгортає в галузі кар’єри та матеріального благополуччя, але й у близьких відносинах йому важлива віддача. Така людина цінує себе і свій час, тому не любитиме без відповіді і не дозволить маніпулювати собою.

Почуття для нього — не лише гарні слова, а насамперед дії, які висловлюють турботу про партнера. Звичка діяти одноосібно у відносинах може вилитися у спробі самостійно приймати важливі сімейні рішення, будувати плани.

Ідеї філософії прагматизму актуальні для сучасного світу. Здоровий прагматизм може стати для людини надійним супутником на шляху досягнення поставлених завдань.