Невдачі можуть змусити змиритися. Це призводить до вивченої безпорадності. Як вона проявляється і як її позбутися, запитали у психолога Гульдани Мукашевої і дізналися з профільних видань.
Через невдач, відчуття марності зусиль, неможливість змінити ситуацію може довести людину до стану вивченої безпорадності.
Що таке вивчена безпорадність і як вона проявляється
Що таке вивчена безпорадність? В ексклюзивних коментарях практикуючий психолог і гіпнотерапевт Гульдана Мукашева пояснює:
Вивчена безпорадність — це внутрішня психологічна установка людини про нездатність змінити обставини власного життя, зневіру у свої сили, можливість вплинути на результат.
Наприклад, якщо в дитинстві дитина зазнає фізичного чи сексуального насильства з боку близького родича, в такій ситуації у нього немає можливості щось змінити або якось вплинути на ситуацію, він змушений перебувати в цьому середовищі. У дитини формується вивчена безпорадність.
Як пояснює Гульдана Мукашева, окрім фізичної неможливості діяти є й інші причини появи вивченої безпорадності:
1. Якщо у людини був негативний досвід спроб впливати на зовнішні чинники або він зазнав на собі їхнього негативного впливу.2. У гіперконтролювальному та гіперопікувальному просторі, коли батьки вимагають абсолютного послуху та підпорядкування від дитини, не дозволяють йому приймати власні рішення, проявляти ініціативу та здійснювати самостійні дії.3. При систематичній взаємодії з токсичним оточенням з ранніх років, коли значні дорослі люди знецінюють будь-які дії дитини, транслюють і вселяють негативні переконання, демонструють власний негативний досвід досягнення цілей. У результаті у людини формуються нові нейронні зв’язки, несвідомі реакції, які впливають на сприйняття навколишньої дійсності та самооцінку. Як швидко в голові закріплюється стан вивченої безпорадності, залежить від характеру подій, які вплинули на його формування, пояснює психолог. Чоловік лає дитину src=” -content/uploads/nk/1121/d05d1bf07464242c.jpeg”>
Вивчена безпорадність проявляється і у людей, і у тварин. Концепція вивченої безпорадності була відкрита випадково в результаті досліджень психологів Мартіна Селігмана та Стівена Ф. Майєра в галузі психології тварин, пише Центр психічного здоров’я. Вони вивчали реакції собак, яких зазнавали ураження електрострумом. Спочатку собаки намагалися втекти, але після кількох невдалих спроб здалися та приймали удари як неминучість. У тварин розвинулося когнітивне очікування, що їх дії не допоможуть уникнути електрошоку.
Так само і людина з вивченою безпорадністю перестає робити спроби втекти або змінити обставини, навіть якби могла. Ця установка проявляється через низку поведінкових стереотипів та почуттів:
- відчуття безпорадності;
- низьку самооцінку;
- очікування невдачі;
- уникнення проблем;
- нездатність приймати рішення;
- невпевненість у своїх силах;
- прагнення залежності від інших.
Вивчена безпорадність може бути пов’язана з психологічними розладами (тривогами, депресією, фобіями), які в такому стані ще більше посилюються, зазначає клінічний соціальний працівник Джейн Леонард.
Якщо людина почувається безсилою в неконтрольованій ситуації, можливо, вона у стані вивченої безпорадності. Це підтверджує прояв феномену.
Як подолати вивчену безпорадність
Коли люди відчувають, що не можуть контролювати ситуацію, вони поводяться безпорадно, пише фахівець із психосоціальної реабілітації Кендра Черрі. Бездіяльність часто веде до того, що вони втрачають можливості полегшення ситуації чи змін. При поганій успішності у школі навіть після докладених великих зусиль у дитини може виникнути відчуття вивченої безпорадності. Незалежно від того, що він робить і наскільки старанно вчиться, нічого не зміниться, думає він.
Як позбутися вивченої безпорадності? Потрібно визнати проблему, розвивати самосвідомість, змінити мислення на позитивне та піклуватися про себе.
Визнайте проблему
Важливо визнати, що проблема існує. Психолог Гульдана Мукашева в коментарях наголошує: Будь-який наш стан несе якусь користь. Психіка людини влаштована так, що всі реакції та стану дозволяють насамперед зберегти життя. І пережитий досвід виживання формує поведінку та стан на випадок потенційної небезпеки. Мозок не любить ні чого позбуватися, він любить купувати. Але зі станом вивченої безпорадності можна працювати. Насамперед через прийняття та усвідомленість.
Задайте собі такі запитання: «Чи відчуваю я, що мої зусилля марні?», «Чи схильний я легко здаватися у важких ситуаціях?». Це допоможе зрозуміти, що є проблема. Але важливо розрізняти фактичну безпорадність, коли людина дійсно не має контролю над обставинами, і вивчену — обмеження, яке вона сама на себе накладає. Розвивайте самосвідомість — це означає навчитися звертати увагу на свої думки, емоції, відчуття та контролювати їх. . У цьому здатні допомогти такі методики:
- медитація та практики усвідомленості;
- ведення щоденника, в якому можна записувати свої думки, почуття, реакції на події;
- постановка цілей та завдань, яких потрібно досягти. Для цього потрібно подолати певний шлях, на якому можуть виникати труднощі.
< li>визначення цінностей у житті, щоб краще зрозуміти себе;
Важливо не замикатися в собі, а активно спілкуватися з іншими людьми та отримувати від них зворотний зв’язок. Це допоможе побачити себе збоку.
Змініть мислення на позитивне
Вивчена безпорадність — форма обумовленості. Тобто, якщо щось винагороджується, ми з більшою ймовірністю повторимо цю поведінку знову. Якщо ж нас покарають, ми з більшою ймовірністю уникнемо такої ж поведінки в майбутньому, пояснює Psychology Compass. Щоб відучитися від цієї асоціації, потрібно змінити спосіб мислення та поведінки на більш оптимістичний. Наприклад, можна бачити причину невдач у собі, а можна звернути увагу і на зовнішній фактор: «Я жахливо виступаю на публіці» — «Люди відволікають мене розмовами, і мені важко зробити хорошу презентацію».
Самостійно змінити мислення непросто. Заручіться підтримкою друзів та сім’ї, зверніться за допомогою до психотерапевта.
Дбайте про себе
Розвинути почуття контролю допоможе турбота про себе: достатній сон, здорове харчування, уникнення стресових ситуацій. Зменшують симптоми вивченої безпорадності фізичні вправи, зазначає Кендра Черрі.
Ставлення до себе з любов’ю підвищує самооцінку, віру в себе та у свої сили, пробуджує бажання діяти. Фізично активна людина розвиває рівень самодисципліни та самоконтролю. Ми стаємо щасливішими, коли рухаємося, пише психолог Келлі Макгонігал у книзі «Радість руху». Тому що мозок і тіло хочуть, щоб ми брали активну участь у житті.
Від вивченої безпорадності страждають не всі. Якщо відчуваєте, що ця установка негативно впливає на ваше життя та здоров’я, не здавайтеся, дійте і незабаром помітите позитивні зрушення.
Почуття вивченої безпорадності обмежує життя. Його важливо замінити почуття вивченого оптимізму, і глобальність невдачі перетвориться на маленьку зупинку перед грандіозними звершеннями.
