Материнський інстинкт спрацьовує у тварин. Чи він у жінок і як проявляється? На ці та інші питання відповідає коуч, психолог Олександра Бреславська, а також спираючись на думки професіоналів.
Що таке материнський інстинкт?
Материнський інстинкт — це норми поведінки, які виражаються у прагненні однієї особини захистити іншу, слабшу особину від шкідливого впливу навколишнього середовища за допомогою турботи та уваги. Материнський інстинкт можна спостерігати у ссавців, риб та птахів. Материнським інстинктом обумовлена типова поведінка фізіологічної або прийомної матері, коли вона оберігає своє дитинча, піклується про нього і виховує його. ua/wp-content/uploads/nk/1121/6824359d86a4508f.jpeg”>
Для людини материнський інстинкт — це умовна назва прихильності матері до своєї дитини. Деякі мами, наприклад, дбають про дитину не тому, що так велить їм материнський інстинкт, а тому, що цього вимагає суспільство або так заведено, за принципом «яжемати». Більшість роблять це через природну потребу народити дитину, піклуватися про неї і виховувати.
Коли з’являється материнський інстинкт? Найчастіше він з’являється під час вагітності та пологів, коли активно виробляється гормон окситоцин, який відповідає за почуття ніжності та прихильності. Процесу появи материнського інстинкту сприяє: зовнішній вигляд дитини; її запах; безпорадна поведінка; зоровий і тілесний контакт.
Але у разі післяпологової депресії бажання піклуватися про малюка може виникнути пізніше. Тоді важливо попросити родичів допомогти у догляді за малюком, поки стан матері не стабілізується, адже дитина повністю залежить від неї.
«А раптом я не зможу її полюбити?» — таке запитання запитала моя схвильована клієнтка, яка нещодавно дізналася про свою вагітність, розповідає коуч, психолог Олександра Бреславська.
Перше, що слід зробити, — зняти вже існуючу тривогу, каже Олександра і додає:
Ви вже тримаєте в руках свою дитину і не любите її? Поки що ні. Отже, варто повернутися до ситуації тут і зараз. Де ви знаходитесь? Що ви бачите? Коли тривога трохи стихне, подумайте, які три дії ви можете зробити, щоб полегшити своє життя, коли в ньому з’явиться малюк? Чітко запишіть їх та відпустіть свої хвилювання.
Багато хто здається, що материнський інстинкт — це те, чим володіє кожна жінка. Що для неї характерне інстинктивне бажання мати дітей. Причому мати, незалежно від потреб, бажань та досвіду, якимось чином знає, як піклуватися про них. Насправді, це нереалістичні ідеї, які додають майбутнім батькам і навіть досвідченим багато непотрібних переживань, констатує бакалавр медицини Сара Ліндберг. Якщо ви вперше берете малюка на руки і нічого до нього не відчуваєте, це нормально.
Такий стан може тривати і місяць, і два, доки не сформується почуття прихильності. Що більше часу проводити з малюком, то швидше воно виникне. Важливо не тільки годувати його, міняти підгузки, купати, а й грати з ним, спілкуватися, виявляти позитивні емоції.
Материнський інстинкт — та рушійна сила, яка спонукає матір до уваги і турботи про крихітну істоту, навіть коли вона втомилася і сили закінчуються. Проте це безумовне почуття, воно формується поступово. Мамами не стають відразу. Цьому треба вчитися.
Материнський інстинкт не “вбудований” у кожну жінку за умовчанням
Більшість дослідників вважає, що люди не мають материнського інстинкту, як і статевого. Це не автоматична вроджена функція, яка має кожна жінка, пише журналіст, який спеціалізується на питаннях здоров’я і автор книги про материнський мозок Челсі Конабой. Материнство має бути свідомим. Потрібно бути готовим до народження дитини, чітко розуміти, навіщо це потрібно. Склянку води в старості подати або бо годинник цокає, потім буде пізно — це не варіант. У вас має бути потреба та бажання піклуватися про дитину, любити її та оберігати.
Що таке інстинкт? Це вроджена форма поведінки, яка завжди однакова, пояснює професор медичної психології Кетрін Монк. Виходить, що кожна мати повинна мати вроджені знання про те, як піклуватися про дитину. Тому ідея про материнський інстинкт суттєво перебільшена, вважає Кетрін.
Чи завжди однаково всі мами поводяться зі своєю дитиною? Ні. На це впливає багато чинників, зокрема соціокультурний. Одні мами, виховуючи дитину, схиблені на вседозволеність. Інші ходять за ним по п’ятах, щоб він нічого не накоїв. Одні сплять разом зі своїми дітьми, інші вважають за краще дозволити поревіти, поки не засне у своєму ліжечку, наводить приклади відмінності у вихованні Ебігейл Такер у книзі «Маминий мозок. Як зрозуміти себе, щоб стати ідеальною мамою для своєї дитини». Різниця очевидна.
До того ж наявність материнського інстинкту має викликати миттєве почуття любові до дитини. Проте прихильність розвивається за кілька днів після пологів, а в деяких жінок і за кілька місяців. Вони переживають через це, припускаючи, що вони не мають материнського інстинкту. Насправді їм потрібна підтримка та допомога у формуванні більш реалістичних очікувань, радить Кетрін Монк.
Інтуїція матері чи вроджене почуття потреб дитини пов’язана скоріше з досвідом та прихильністю, а не з материнським інстинктом, погоджується психотерапевт Дана Дорфман.
Коли жінка стає батьком, хімія її мозку змінюється. І таке відбувається не лише з тими, хто народжує, наголошує Дана Дорфман. Дослідження свідчать, що з батьків, зокрема прийомних, відзначається підвищений рівень окситоцину, серотоніну, дофаміну тоді, коли в них з’являється дитина. Причина цього — зв’язок між малюком і ними.
«Моїй доньці три роки, і я досі не хочу проводити з нею час. Мені нецікаво з нею грати, і я з радістю віддаю її в садок», — сказала мені втомлена мама, яка так і не відчула любові до своєї дитини. Аналізуючи цей випадок, Олександра Бреславська назвала найпоширеніші причини таких відчуттів матері. /p>Причини можуть бути різні. Може, в дитинстві не любили батьки, може, є страхи, а може образи на батька дитини. Але найчастіше причина полягає в тому, що мама дуже багато робить того, що винна, і зовсім не отримує задоволення від життя. У щоденних турботах і побуті вона не відчуває жодної радості, забуваючи про свою внутрішню дитину.
Щоб такого не сталося, Олександра Бреславська радить сім’ї не перебудовувати все своє життя для малюка, а зробити так, щоб малюк вбудовувався в життя сім’ї:
Ви навряд чи почувалися б щасливою, якби колупалися в гаражі зі своїм чоловіком чи лагодили труби, проводячи з ним час. Швидше, ви підбираєте дозвілля, цікаве вам обом. Чому тоді в ситуації з дітьми ми чинимо інакше? Привчайте дитину до цікавих для вас подій та дій.
Бути з дитиною — це не безвилазно гуляти на дитячому майданчику та грати у пісочниці. Ви можете показати дитині ваш світ, пояснює психолог Олександра Бреславська: Любіть музику? Ходіть на концерти на свіжому повітрі. Подобається театр? Відкривайте театри для малюків або театральний гурток. Малюйте разом, готуйте їжу, відвідуйте салони краси… Розширте свої межі! Дозвольте собі бути щасливою разом із малюком. І я впевнена: ваше життя заграє новими фарбами!Стаючи матерями, ми не просто змінюємо погляд на світ. Змінюється наш розум, підкреслює Ебігейл Такер.
Процеси, що відбуваються в галузі материнства, старі та глибокі. Але було б неправильно називати їх інстинктивними, вважає доктор філософії Габріела Марторелл. Матерінський інстинкт – це більше міф, ніж правда. Найбільше наші можливості визначає статус батьківства та потяг до дитини.
Не варто сподіватися, що материнський інстинкт забезпечить миттєву прихильність до новонародженого чи розуміння його потреб. Це приходить зі знаннями, досвідом та продуманою турботою про дитину.