Більшість людей з побоюванням відноситься до водної глибини. Це закономірно, адже це не наше місце існування. Панічний страх глибини — тривожний розлад, якого необхідно позбавлятися.
Страх води є природним для людини. Але якщо він переростає у фобію, то значно погіршує якість життя. Такий стан потребує терапії.
Як називається страх глибини і чому він розвивається
Як називається страх глибини? Постійний сильний страх перед глибокими водоймами називається таласофобією.
Таласофобія включає:
- страх перебування в таких глибоких водоймах, як море, океан, озеро, басейн;
- страх віддалення від суші;
- страх перед морськими хвилями, водними жителями, безмежною водною порожнечею.
У DSM-5 (Посібнику з діагностики та статистики психічних розладів) зазначені критерії діагностики фобій, у тому числі і таласофобії:
- Якщо людина відчуває значну тривогу з приводу об’єкта або ситуації (в даному випадку це глибокі водойми або ситуації, пов’язані з ними).
- Майже завжди відчуває негайну тривогу при зіткненні з об’єктом або ситуацією.
- Уникає об’єкта або ситуації, щоб упоратися зі своєю тривогою.
- Його тривога непропорційна Такі симптоми тривають 6 місяців і більше. Якщо у людини немає інших психічних захворювань, якими можна було б пояснити цей страх, то це симптоми фобії. Таласафобія може розвинутись як у ранньому дитинстві, так і у дорослому віці.
Як позбутися страху глибини
Психіатр Карл Густав Юнг визначав воду як найпоширеніший символ несвідомого. Несвідоме містить тіньові елементи особистості людини — гнів, жадібність, ревнощі тощо. Через це свідоме побоюється несвідомого і пригнічує його, вважав Карл Юнг.
У цьому криється несвідома емоційна сила таласофобії, пишуть автори статті «Страх і ненависть до морських глибин: чому людей не хвилюють морські глибини?». Неважко зрозуміти, чому пекло у нас внизу, а рай вгорі, чому найважчі часи в житті людини характеризуються як «падіння», «дно», а страхи одержують визначення «глибоких» та «темних».
Дослідники припускають, що страх перед глибокими водоймищами частково може бути пов’язаний з еволюційною реакцією людини та з впливом сучасної масової культури, про що згадують автори книги «Beasts of the deep: sea creatures and popular culture» Джон Хеккет та Шон Харрінгтон. Уявлення про те, що морська безодня містить монстрів, поширене в культурі. Нерідко можна чути, як батьки лякають дітей морськими чудовиськами, щоб ті були обережні та не заходили без попиту у воду. Якщо у дитини і без того підвищений рівень тривожності, то не варто додатково її залякувати і травмувати.
Страх води природний, але якщо він переріс у фобію, то вона може бути руйнівною і значно обмежувати можливості людини. Але навіть з таким еволюційним досьє таласофобія переборна.
Як перемогти страх води? Зменшити страх і навіть позбутися його допоможуть такі методи:
- Визнання проблеми. Розкрийте свій страх та заручіться підтримкою близьких.
- Повільне та рівне дихання. Під час наростання тривоги спробуйте дихати повільно і глибоко: повільно вдихайте на кілька рахунків і так само не поспішаючи видихайте. Спробуйте дихання 4–7–8, радить психолог Лоїс Зоппі.
- Свідомість. Якщо людину турбує щось, що, як він думає, може статися або вже сталося колись, потрібно навчитися перебувати зараз, на тому, що відбувається з вами зараз, не відволікаючись на майбутнє та минуле. У цьому допоможе зосередженість на фізичних відчуттях, своєму диханні, контроль над тим, щоб воно було повільним та глибоким.
- Медитація та йога. Відволікатися від тригерних думок навчать практики медитації та йоги, які можна робити у вільний час, а потім використати це вміння під час появи страху та тривоги.
- Відволікання. У момент страху поговоріть з другом, подивіться смішне чи захоплююче відео, послухайте музику, яка подобається та заспокоює.
- Самопочуття. У момент прояви фобії до почуття страху може додатись збентеження через свою реакцію, відчуття невдачі. Але відчувати різні емоції у житті — це нормально. Страх – здорова частина людського досвіду. Замініть самобичування співчуттям, що допоможе полегшити стрес.
Якщо не вдається самостійно впоратися з проблемою, зверніться до психотерапевта. Дієву допомогу надасть експозиційна терапія, коли людина дозовано піддається впливу подразників. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає усвідомити ірраціональність страху.
Люди з таласофобією не відчувають задоволення від споглядання морських пейзажів, не можуть стрибати хвилями і навіть у басейні їм боязко плавати. Виконуючи рекомендації фахівців, страх глибини можна значно зменшити чи подолати, набути спокою та розширити можливості насолоджуватися життям.
